Ліхтарі на чатах
Ніч. Розлука. Ліхтарі на чатах.
Місяць вповні срібно стелить шовк.
Нас замкнув у відстаннєві грати
Рік, що навіть досі не прийшов.
Я б розкрила крила пурпурові,
Я б із очей тобі забрала дим...
Але знову четверть кварти крові
Випив сум – і ненависть із ним.
Ти, мабуть, на ненависть не здатний.
Спокій вічно ллєш мені в вуста...
Білий сніг заковує у лати
Хаотичні, зморені міста.
Тіні знову, ліхтарі на чатах,
Срібні краплі падають до рук.
Якось, кажуть, можна же кохати,
Так, щоб зовсім-зовсім без розлук...
