26.03.2011 12:22
-
580
    
  3 | 4  
 © Наталка Янушевич

Слідами "Заметілі" О. С. Пушкіна

Замела заметіль наші долі, 

Не спитавши нічого у нас. 

Намагаємось жити поволі, 

Щоб побачитись з нею хоч раз. 


Замела заметіль, закрутила… 

І змінила обранців своїх. 

Розлучила, розбила примхливо, 

Тільки біль нерухомо застиг. 


Ціпеніє нестерпно у серці 

Від отих крижаних хуртовин. 

Так і треба. За нашу упертість. 

І без права спокути провин. 



Дрогобич, 2010

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.04.2012 15:21  Каранда Галина => © 

У Наталі що не вірш, то перлина... дуже сподобалось.