28.12.2016 20:25
лише 18+
307
    
  3 | 3  
 © Серго Сокольник

Знаєш, десь у раю...

Знаєш,  десь у раю...

...знаєш, десь у Раю

Розквітають сади яблуневі, 

Що спокусу дають

ГріхопАду Адаму і Єві...


...я тебе пізнаЮ

Мов плоди, що зростають на гіллі...

...чуєш- нерви здають, 

Наче струни вібрують у тілі-


Переміна часів, 

Не найкращі часи для кохання.

Я тобі- Гречкосій...

Може перший... Можливо- останній...


Мов богині Землі

Ти подоба... Ти Макош і Мати...

Переломлений хліб...

І майбутнього сім"я сприймати


Це одвіку- віків

Доля жінки, солодко- зваблива-

Чарівний перелив

Дарування дитячого дива-


Не інакша ніяк

У часи буревійно-вітрОві.

...бо у яблука смак

був солоним... Із присмаком крові.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.01.2017 17:01  Люлька Ніна => © 

Зворушиливпа і прекрасна Ваша поезія. Чудово!!! Вітаю з НОВИМ РОКОМ!!!

 29.12.2016 09:12  Тетяна Чорновіл => © 

Трепетний душевний вірш. Тендітно, з присмаком смутку відчувся.

 29.12.2016 07:47  Георгій Грищенко => © 

Чудово, яскраво, захоплююче!