Котик та Півник 2
Частина 2 За народними мотивами
Півника Рудика,
Та Хитру Лисичку,
Яка згодом перевиховалась!
Частина 2
Вступ
Хто полем біжить,
Аж трясеться земля,
Хто в темному лісі
Гойдає гілля?
То Котик, то Мурчик
Полює Лису!
Розбійницю хитрощі
Вже не спасуть!
1.
Виходить Лиса
На рипучий сніжок,
А хто це «на ручках?» -
Це Півник-Дружок!
Несе обережненько
Півня вона
І плаче, зітхає,
Ридає сама:
«Ти, Мурчику, вислухай
Бідну Лису,
Я Півня до хати
Твоєї несу,
Бо Півник сумує
Із миті у мить,
І Мурчика кличе,
Аж серце щемить!
Його б доглядала
І вдень і в пітьму.
Найкращі дарунки –
Все тільки йому!
І Півник – Руденький,
І Лиска -Руда,
Та дружба із Мурчиком
Справжня
Одна!
Мені ж, так і треба.
За брехні, обман…
Лису-одиначку поглине
Туман»…
2.
І Мурчик промовив:
«Ти сльози зітри,
Я бачу, що Півник
Пробачив тобі!
Рушаймо із нами,
Бо Час майже стік,
Зустрінемо разом
Рудий Новий Рік!
Зустрінемось скоро
Ми троє із Ним –
Він – Півень Вогненний,
Він – Наш Побратим!»
Епілог
Співає Бандура, співає Земля:
«Няв, Няв, Мура, Муррра,
Ку –Ку*, Тра-Ля-Ля!»
………….
*- Ріку!
Кінець.
