Карточні фантазії...або - джокер
гримів оркестр,
був шумний бал -
із шістками валети
кружляли в танці козирні,
злітали над паркетом.
у сяйві свіч
плелись плітки -
хто з ким і хто є звідки.
хтось веселивсь, хтось позіхав,
азартно в дурня грали.
але хитрун
і злий божок,
підступний і кмітливий,
всіх дам у карточний палац
завів, зманив мов кури.
і півня їм
пообіцяв.
і так таки і вдіяв -
той півень омахи пожеж
розкинув гордо крила.
горить палац
в колоді карт,
палають дами в попіл.
а на дивані свій кал"ян
сміється курить джокер.
і в решті решт
згоріло все,
вся карточна країна
як мрія, забавка усім.
ледь врятувався джокер.
блазнює він
усюди, скрізь
без влади і при владі,
яку хитає веселун,
вертун цинічний джокер.
його нема
і ось він тут,
розшаркується красень
і обіцяє див дива
штукар лукавий джокер.
колись знайде
собі палац
у карточній країні
цей каверзник і геній зла
із посмішкою джокер -
там буде туз -
з туза там все,
він править за основу,
яку труситиме весь час
мов грушу блазень джокер...
