Яви з мороку
на дворі мороз, сніг, легкий туманець...і тиша - аж не віриться, що я в окупаціхї... - ото й фантазується казна-що, дурниця якась...
пелехатий й круторогий
чорт кругом
закрутив снігами в ніч
своїм хвостом -
скинув з неба місяць
в чорний капелюх,
влаштував чортячи
танці завірюх,
вовчу пісню сніговійницям
без слів
награвав із сумом,
грав на будилі.
розхитав тополю
білу у дворі,
на якій сиділи
сонні упирі.
чорнокрилий і дзюбатий
наче птах
він пройшов до мене в хату
через дах -
дзьоба зняв,
присів до столу сміхотун
й озирнув він мою схованку
пусту.
і махнув крилом
мов лапою затим
- ...бачив гірші,
ти повір мені,
хати!
наливай давай хутчише,
не томи.
самограй -
то гарна штука до зими... -
і хильнули склянку з ним ми
не одну.
і наслухався історій я
до сну -
все трагічні,
драматичні та чужі
про кохання і про вбивства
за грші.
...чи за гроші?.. -
то вже біс про те лиш зна.
самогон мій випив весь він
сатана!
і зеленою ряпухою
в вікно
плигонув за білу ніч
у чорне дно -
у метіль вчепився
(лапи мов мечі!),
зник мов блискавка зелена
уночі -
бачив те я у пів ока
в напівсні.
скрекотнув він на прощання
щось мені...
