Мемуари
Мемуари про мури та пам’ять, яка зникає.
Несвідоме та іскри, що сиплються з неба сьогодні.
Замуроване серце в муарі нестримно волає.
Поділились усі на байдужих та різко незгодних.
Ейфоричні стосунки, але побутові колапси.
Динамічність натхнення, але повсякденні поразки.
Як мовчати, то вічно. Як правду казати, то «капсом»,
Як собі дарувати щось дивне, нехай будуть айстри.
Астеріском з-під неба несуться непевні надії.
Гомерично в гомілках ховається спогад про вибух.
Хай сірокко розвіє усе потаємне, та вії
Все ж скидаються на диких соколів зламані крила.
