Вільна!
Зболена, а живу,
Зраджена, а літаю.
В сонця беру тятиву,
З променя — виростаю!
Втому — я перейду,
Перепливу до краю.
Загравою — розцвіту,
З дниною — оживаю!
Палахкотію, горю,
У вогняному герці.
А заховавшись — творю
Вірші, що каже серце.
Слово, як гострий ніж,
Жестом — у мої очі.
Мудрість — набута річ,
Скільки таких охочих?
Відроджусь — у зерні,
Що кинуте в чорну лунку.
Розчулюсь, зросту — навесні,
Іншого ґатунку.
Зміцнію, як ста́ре вино,
А жінка ціни немає!
Я вільна і вже ніхто
Волю мою не зламає!
