31.03.2011 13:06
-
391
    
  2 | 2  
 © Наталка Янушевич

Кому потрібні мемуари? 

Посохлі кості з потойбіччя. 

Укрийте їх старим муаром  

І залишіть десь на узбіччі. 


За ними люди? Де ті люди? 

За ними пристрасті і помста. 

Давно їм захололи груди, 

Мов не було. Пожили вдосталь. 


Та мемуари все ж читають. 

До нитки нитку ледве видну. 

Й забуті тіні оживають,  

Немов спокутують провину. 


І в тих історіях минуле 

Таке відкритися уміє, 

Що, якби ми його минули, 

То не збагнули б суть події. 


А так… Жили і помилялись, 

Як ми часом ледь тягнем ноги, 

І все ж хоч якось намагались, 

Аби не збитися з дороги. 



Дрогобич, 30.11.2010

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.03.2011 21:08  Тетяна Чорновіл => © 

Згодна з вами. Цікаві думки гарними римами.