Запитаю лишень...
...як прекрасно було б повернути людину із неба
І провести із нею в розмові цілісінький день...
Я прошу небеса, більш нічого, нічого не треба,
Лиш розмова.., без зайвих обмежень й фальшивих пісень.
Я спитаю лишень, куди йдуть всі герої убиті,
Хто поранений тяжко - залишився в строю до кінця
І куди тих цинічних і ницих, що все при кориті,
Хто утратив подобу людську і давно вже не має лиця.
Я спитаю лишень, чи очистяться згублені душі,
Чи до раю, чи в пекло підуть у вогонь, як сміття,
Хто всі норми людські і канони давно всі порушив..,
Ну, а може не треба питати про це у бійця?
Може просто обняти і щиро за нього радіти,
І плекати надію, що вернеться знов у цей світ,
Через призму століть його правнуки, внуки і діти,
Шануватимуть славу, якою покрив себе дід.