10.02.2017 23:16
for all
136 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Джокер

Перегораю

Перегортаю, перегораю,  

Де відчуваю, там оминаю. 

І омиваю, і заливаю,  

Як хвиля її острови.


Сніг з ліхтарями вертає до тями, 

Їх мерехтіння між поїздами,  

Чай в металево-дорожній посуді,  

Зі мною проводжує день.


Недогортаю, недогораю,  

Крапка. Вже досить. І знову дві добавляю, 

Я відчуваю але недомовляю,  

Бо знаю, що краю нема...


Її світле проронене в душу насіння,  

Висмикує з колії разом із корінням, 

І бачити дивно людей, що пливуть,  

По протореному житті.


Пальці по склу - я знов набиваю,  

Знов набираю та видаляю.

Залишені в чаті слова, що ніколи,  

Не знайдуть її адресат.


Коли прийде час свої крила складати,  

Коли вони стануть у мене питати,  

Що було з тобою, що нам варто знати,  

Й благати. 

Я скажу - вона.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись