Про Білих Дів
Алегорія
Под Маской Красной,
Он плетет
Венок Ужасный,
Вызвать чтоб у Жертвы
Плач,
Злой Венок
Плетет Палач
Ланцюг-Удавку ниже кожна
Мить –
Іржавий Кокон
Дівчину закрив,
Засмажити її, а не спалить
Спромогнуться «потвори
чорних крил».
Зелені Мавпи в синіх
Галіхве
На схиблений всідаються
Паркан,
Смакують дике
Аутодафе,
І в череп власний б’ють,
Як в барабан.
Верне від злих, тупих,
Зелених Пик,
Сивуха ставить розуму
Гальмо…
«Вона – безчесна!» - песиглавців рик.
Нема де ставити
На
Них
Самих
Клеймо!
Мить Істини потроху
Настає,
Самозбереження забули
Вороги!?
Паліть маразмом
Вогнище своє!
Тремтливо-білі стали
Ланцюги!
Палає ватра, колізей
Горить.
Вогонь торкає «лагідно»
Скотів.
Сліпуче Кокон вибухнув
І вмить
В Блакить Небесну
Янгол відлетів.
До себе погань притягнула
Лють,
Жахливі гади відчувають
Жах,
Розпечені уламки нечисть
Б’ють,
Та гниди все ж ховаються
В кутках.
Гадюк повзучих не знайти
Слідів,
То ж бережіть
Невинних Білих Дів!
