Хуліганський вірш про красу
На екзамені з ОБЖ один нахабний студент, бажаючи ввігнати «в фарбу» молодого викладача протилежної статі, і на запитання про функції, даруйте, первинних статевих ознак чоловіків, відповів:
– Вони – для отримання задоволення… І для краси!
Реакція викладача була миттєвою:
– Скільки раз тебе на перерві бачу – завжди перед дзеркалом причісуєшся… Щось не там красу наводиш…
Моя реакція на розповідь викладача про екзамен:
Не те гарне, що іде
До лиця й до споду!
Та краса, котра веде
До продління роду!
І ввижається мені –
Скромний собі шкодить…
Кіт – улігся на вікні!
І красу наводить!
А ми влазим у пальта,
У широкополі…
А краса таки зроста,
Чухана на волі…
Сивину в літа несу,
Так життя минає…
Про ударную красу
Чом ніхто не знає?
Бо, на жаль, ми день у день
П’єм багато пива,
І від того нам лишень
В дзеркалі красиво…
І якщо так порівнять
В дзеркалі зі мною,
То красунь серед дівчат
Просто ні одної!
Але ми пробачим їх
За страшну невроду…
Ну яке ж воно без них
Продлівання роду?
22.03.2011