02.04.2011 16:51

для всіх

489

3 | 3

 © Андрій Гагін

Дощ, що не співає

з рубрики / циклу «Рядки з минулого (1994-2002)»

Дощ, який вже не співає –

сумним дзвоном долинає.

Досить, досить! Не потрібно!

Але він щосили дрібно

дістає душі кермо.

Воду льє. Немов в кіно

щось стається тої миті,

коли вітер б’є в вікно.

Сумно, сумно! Не збулось!

Із дощем щось принеслось.

Заглянути би за хмари,

вони сонце обійняли,

заховали за собою

і на землю все водою

сльози ллють – а травам радість.

В них життя влилось і вбралось.

Дощ співає лиш для них,

не мені пісень сумних.

Біла Церква, квітень 1999