20.02.2017 15:05
для всіх
732
    
  1 | 1  
 © Душа. Ольга Липа

Лісостеп умивався росою

Лісостеп умивався росою

На зорі, славна тиш - рідний дім, 

Проводжав він мене зі сльозою, 

Цілував Душу серцем своїм...


І співав гарний птах над землею, 

Про далеку, сумну чужину, 

І над Удаєм білу лілею, 

Чарівну і Святу старину...


Сонця промінь пестячи хвоїнки, 

Зігрівав Душу знов і літа, 

Серце, руки і ніч українки, 

І блакитних небес висота!!!


Вишивати я буду з світанком, 

Долю хрестиком доньці, собі...

Зникне слід мій з полтавським серпанком, 

Сукня з маками... Божі Мольби...


Чужина враз всміхнеться, заплаче, 

Над вкраїнкою в тиші беріз...

Де ж ти милий, коханий козаче, 

Чи у тіні Святих кипарис?..


Не забуду я очі і ніжність...

Твого чистого серця печаль, 

Не шкодує кохання та вічність, 

Розсипаючи Долі кришталь...


Лісостеп умивався росою, 

На зорі, у тиші - рідний дім, 

Зустрічав він мене із любов`ю, 

Цілував Душу серцем своїм...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.02.2017 10:27  Тетяна Белімова => © 

Мені Ваші поезії на музику лягають! Мелодійно!