Ранкова симфонія

пробуджає завзяття краси.

Мов пташиний базар, какофонія,

на подвір’ї шумлять голоси.

Спозаранку, церковними дзвонами,

біля Храму зібрали Ходу.

Люди вийшли до сонця з іконами,

зупинити зі сходу орду…

Золоті куполи просиналися,

з гулом міді тремтіла земля.

За молитвою рать об’єдналася,

що старе, що мале немовля.

Молодці юнаки з оселедцями,

старовинні несуть прапори.

Просувається шлях спадкоємцями,

приголублює сонце з гори.

Вишиванки: червоне на чорному,

майорять кольори на груді.

Сивина в убранні неповторному,

непокірливі лиця тверді.

Гаснуть зорі… Ранкова симфонія,

пробуджає хоробрі серця.

Відчувається в небі агонія -

час страждань добігає кінця.

Разом з вірою в Бога, надією,

у душі непокора гуде.

Тільки вчасною, кожного, Дією -

до завершення мова дійде!

Візьміть участь в обговоренні