04.12.2010 00:43
-
648 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Тундра

Ранкова симфонія

Навшпиньках підходить до мене ранок 

З повними долонями жовтих кульбабок, 

Цілує у скроню, сміється на вушко, 

Біляве чоло своє схиля на подушку. 


Уві сні посміхаюсь, прокидатись – не хочу. 

Нехай ранок подихом обличчя лоскоче! 

Але аромат духмяний кульбабок 

Нагадує: «Вже, дитино, світанок!» 


Ранок лагідно щось чарівне шепоче, 

Відганяє останні спогади з ночі, 

Знімає ковдру, цілує долоні, 

Дарує з промінням пташиний гомін.  


Зеленоокий друже, побудь зі мною! 

Ти такий теплий і пахнеш росою… 

Без тебе замерзну в ароматі кульбабок, 

Загорни мене, ранок, у свій серпанок. 

Публікації: Тундра

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 05.12.2010 23:32  Zorro 

!!!!!!!!!!!!!!!!! Гарна симфонія!!!!!!!!!!!!!!!!!

?