28.02.2017 21:46
for all
285 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Леся Геник

А завтра вже весна

А завтра вже весна

Знов паморозь, а завтра вже весна,  

і лютий дремене далеко в гори. 

Тепла́ кортить, та що ж це до вікна 

вчепились вперто зірчасті узори?! 


Та що ж це вітер бухкає у скло,  

ще й, наче пес, півночі завиває? 

Хіба ж йому не видно - відбуло 

усе холодне, сіре і безкрає... 


Тепер весні настарчилась пора,  

не нині-завтра пролісками зврунить. 

Світ оживе, прозріє - нагора 

із темних скринь повитягає струни. 


І враз підхоплять пісню гомінку 

усі-усі - пташки, дерева, люди. 

І навіть півень десь у курнику 

запіє вперше на усенькі груди. 


Відзавтра вже, о, як тремтить душа,  

завзято як відхохкує віконце,  

аби крізь нього вранці увійшла 

весна до хати радістю і сонцем. 


23.02.17 р. 

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 17.04.2017 10:33  Надія Крайнюк => © 

Чудова лірика, пані Лесю Дякую  

 30.03.2017 13:33  Каранда Галина => © 
 03.03.2017 01:51  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно по весняному відчулось. 

 01.03.2017 13:07  Олена Вишневська => © 

Весна торкнеться до всього...)