Небо над степом
В пилу звіздовій...
І зі століттям
Пливе корабель.
Місяць відводить
Журбу від людей.
З лютнею бродить
Кобзар-соловей!!!
Пам`ять просторів -
Біль і печалі.
Древнії зорі,
Дальнії далі.
Вітер розвіє
Сум над Дніпром,
Жевріють зорі
З літнім дощем.
Роси напоять
Душевного ранку,
Жовтці схиляють
В затИшнім світанку ...
Рано тумани
Співають Любові.
Старії рани,
Блиснули у крові!..
