03.03.2017 09:13

для всіх

102

1 | 1

 © Георгій Грищенко

Небо

Як подивишся пильно на небо, 

Залишаєшся з ним віч на віч

Й виникає негайна потреба

Рахувати зірки цілу ніч.

Відчуваєш – пилинка ти в світі, 

У безмежжі небесних глибин

Щось ховається в темнім зеніті

І питахє - ти що за один.

Відчуваєш то потяг безодні, 

Що тебе зготувалась ковтать, 

Що останнє у тебе сьогодні, 

Що життя - це така благодать.

Прикидаєш, чи вистачить часу

Зрозуміти для чого ти тут, 

Осягнуть всю небесную масу

Й щось побачить, звільнившись від пут.

Пут у тебе і досі багато, 

Розум ще не усе зрозумів, 

Ще пітьма тобі мати і тато, 

Але добре, що жить захотів.

Як вдивляєшся пильно у небо, 

То приходиш на зоряний суд, 

Відповісти де, мабуть, і треба, 

Ну, для чого ж з`явився ти тут.

м. Київ, 14.07.02.