03.03.2017 09:13
для всіх
99
    
  1 | 1  
 © Георгій Грищенко

Небо

Як подивишся пильно на небо

Залишаєшся з ним віч на віч

Й виникає негайна потреба

Рахувати зірки цілу ніч.


Відчуваєш – пилинка ти в світі, 

У безмежжі небесних глибин

Щось ховається в темнім зеніті

І питахє - ти що за один.


Відчуваєш то потяг безодні, 

Що тебе зготувалась ковтать, 

Що останнє у тебе сьогодні, 

Що життя - це така благодать.


Прикидаєш, чи вистачить часу

Зрозуміти для чого ти тут, 

Осягнуть всю небесную масу

Й щось побачить, звільнившись від пут.


Пут у тебе і досі багато, 

Розум ще не усе зрозумів, 

Ще пітьма тобі мати і тато, 

Але добре, що жить захотів.


Як вдивляєшся пильно у небо, 

То приходиш на зоряний суд, 

Відповісти де, мабуть, і треба, 

Ну, для чого ж з`явився ти тут.



м. Київ, 14.07.02.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.03.2017 09:03  Тетяна Чорновіл => © 

Душевна, навіть духовна поезія!
Перед небом ми чесні і щирі.
Натхнення Вам і надалі в осмисленні небесних глибин!
Ще раз вітаю Вас з ювілеєм!
Зичу здоров"я, благополуччя і поетичної снаги!
Ви, здається, не помітили присвяту Вашого друга до Дня Народження. Чудове віншування!
На фото Ви хоч і молодший, але змінились мало, дуже схожі. Натхнення Вам!

Поету - другу / Романтичний вірш | Григорій Божок