05.03.2017 00:31
for all
139 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Олена Вишневська

Недовірш

Недовірш Страшенно хвилинне

Ти проший мене всю

Білим спомином недопечалі.

По зів`ялій траві вітер гонить вчорашні сліди

І твої, і мої, щоб сховати від світу найдалі

Несміливу любов, що ятритиме пам`ять завжди.


І допоки ми віримо в те, що себе обдурили, 

Переправу змінили й в нікуди наосліп втекли, 

Забувай мене, чуєш?.../ щоденно...щоночі...щосили.../

Як і я забуваю в холодних обіймах імли.


Бо прийде знову завтра, в якому нас більше немає, -

Розсміється /підступно/ в обличчя сльотавим дощем.

Пам`ятай мене /зможеш?/ найбільшу із втрачених таєн, 

Ту, що вирвала з серця /по собі/ мільйони поем....

Публікації: Олена Вишневська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 09.03.2017 07:52  © ... => Олена Коленченко 

Спасибі, сонечко) 

 07.03.2017 00:35  Олена Коленченко => © 

В улюблене забираю твій недовірш)) 

 06.03.2017 17:12  © ... => оксамит 

Дякую, Аллочко....! 

 06.03.2017 05:38  оксамит => © 

Хвилинне... так глибоко, що не дістати дна... 

 05.03.2017 21:29  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Це так....

Щиро дякую Вам, мій вірний друже!

бережіть себе!

 05.03.2017 15:10  Панін Олександр Мико... => © 

Якщо забувати
Щосили,
Не забудеш
Ніколи.