09.03.2017 17:19
для всіх
200
    
  4 | 4  
 © Борис Костинський

Сон овець і кролів

Сон овець і кролів

з рубрики / циклу «Хохол - не українець!»

Грали сурми й били барабани, 

і один у захваті вищав, 

що вже не повернуться султани, 

і що волю наш народ дістав.


Пили, цілувались, танцювали, 

всім здавалось - ось воно. Іде!

А прийшло - таке ми не чекали:

голе, босе і з лиця бліде.


І ніхто тепер вже не стрибає, 

прапори ніде не майорять.

Злидень плаче й копійки прохає, 

а ЦеКісти в "Мерсах" всі сидять.


Що ж робити і куди подітись?

Чи ж нам знову до паші повзти?

Кажуть чарку там дають зігрітись

й хліба у роззявлені роти.


Гонить вітер небом сірі хмари, 

до дна в рясці самостійний став...

Сняться вівцям чабани й кошари.

Сниться, мов живий, кролям удав.


07.01.00р

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.03.2017 15:51  © ... 

Але ж в Україні, пане Сергію, все ще є люди, котрі мріють повернути удава-Сталіна назад! Цікаво, що серед цих людей достатньо і молоді, яка апріорі не знає - ЩО воно таке - сталінізм... Сумно!

 11.03.2017 03:00  Серго Сокольник => © 

О...А картинка точно не до ночі))))))))))))

 10.03.2017 10:54  Тетяна Белімова => © 

Ілюстрація до вірша дуже промовиста... Не приведи, Господи, таке знову до влади... Ніде і ніколи...
Будемо сподіватися на краще!

 10.03.2017 00:36  Надія Крайнюк => © 

Все дуже чітко, сміливо і влучно написав. Та так воно, Борю і є. Дякую за правдивий вірш. Щасти!