11.03.2017 07:36

для всіх

167

1 | 1

 © Георгій Грищенко

Спадок

Все життя працбвав без спочинку

Та мільйонів я так й не нажив, 

Ви простіть мене, доню і синку, 

Що у спадок вірші вам лишив.

Я не вмів гендлювати і красти, 

За копійки роками робив

І щоб зовсім морально не впасти, 

Я вірші свої серцем зложив.

У віршах залишаю у спадок

Свою віру, надію й любов, 

Хай далекий незнаний нащадок

Відшукає для себе їх знов.

м. Київ, 29.07.02.