17.03.2013 21:52
для всіх
234
    
  8 | 8  
 © Зав`ялова Валентина

Вечірні співи

Теплим стиглим яблуком додолу

Сонечко із неба покотилось,

Десь квітуча пахла матіола

І віконця в присмерках світились.


Ми були з тобою ще маленькі,

У садочку в піжмурки ховались.

До воріт, попоравши роботу,

Бабці відпочити позбирались.


Цілий день старі гляділи внуків,

Борщ варили, прибирались, прали,

А під вечір, сівши на ослінчик,

Вчотирьох вони пісні співали.


І якби не знати, що вже восьмий

Всі жінки десяток розміняли,

Слухачі б подумали: дівчата,

Молоді ще – так пісні лунали.


З них ніхто вокалу не навчався,

Ну, хіба, якась в церковнім хорі

В юності співала. Та як вірно

Голоси бриніли їх прозорі.


В кожної міцнів у співі голос,

Хворі розпрямлялися спиною.

А чи зможемо ми так співати,

Як волосся вкриє сивиною?



Харків, Березень 2012 р

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.03.2013 01:34  Каранда Галина => © 

гарно.

 19.03.2013 01:32  Дебелий Леонід Семен... => © 

Гарна у Вас поезія. Будемо знайомі, вперше ВАС зустрів і радий з цього.

 18.03.2013 17:57  © ... => Сашко Новік 

Дякую.

 18.03.2013 14:19  Тетяна Чорновіл => © 

Спів не виникає і не зникає з віком! То стан душі! Вірш дуже гарний!

 17.03.2013 21:02  Сашко Новік => © 

класно. плюс

 17.03.2013 17:09  Чернуха Любов => © 

ну точно про маминих сусідок! Вони щонеділі на лавці так виспівують!

 17.03.2013 15:50  Світлана Рачинська 

Мелодіно так, спокійно, осмисленно!.. Не думаю, що досконаліше можна написати! Гарнющі рядки!...