Вечірні співи
Теплим стиглим яблуком додолу
Сонечко із неба покотилось,
Десь квітуча пахла матіола
І віконця в присмерках світились.
Ми були з тобою ще маленькі,
У садочку в піжмурки ховались.
До воріт, попоравши роботу,
Бабці відпочити позбирались.
Цілий день старі гляділи внуків,
Борщ варили, прибирались, прали,
А під вечір, сівши на ослінчик,
Вчотирьох вони пісні співали.
І якби не знати, що вже восьмий
Всі жінки десяток розміняли,
Слухачі б подумали: дівчата,
Молоді ще – так пісні лунали.
З них ніхто вокалу не навчався,
Ну, хіба, якась в церковнім хорі
В юності співала. Та як вірно
Голоси бриніли їх прозорі.
В кожної міцнів у співі голос,
Хворі розпрямлялися спиною.
А чи зможемо ми так співати,
Як волосся вкриє сивиною?
Харків, Березень 2012 р