Дощить
Дощить весна сьогодні і у Львові
Йому хіба звикати? Місто сліз.
Хіба стікає бруком випадково
Та Полтва, що бетон від на відніс?
Дощить весна, зима стікає в безвість,
Щоб місто оновилося старе,
Омитий в снах мій ефемерний всесвіт,
Також втікає за календарем.
Туманний Львів ховається за хмару,
Він так втомився гамором людським,
У нього власні мрії, давні чари,
Для тих хто хоче помовчати з ним.
