Захована любов
з рубрики / циклу «Тому що люблю»
У затишку захована любов,
Вона говорить тихо й ледве дише.
В ній сплять ті сотні вічних молитов,
Які збирають цю тривогу тиші.
На плечах - сум, такий собі сумний,
Тривожний, непотрібний і незванний.
Чому цей день, так жадібно-дурний
Не може закінчитись надто рано?
Думки збираю знову навмання,
Ковтаю каву з битих філіжанок.
Спить на колінах миле кошеня,
І знову ти, весна, дощі і ранок.
