20.03.2017 11:57
для всіх
73
    
  - | -  
 © Анатолій Костенюк

Ода тролейбусу № 7

Ода тролейбусу № 7

Про тролейбус № 7, маршрут Луцьк-Гаразджа

Тролейбус, катафалк старечий, 

такий, як ті, кого везе.

Новѝм, він був би недоречний, 

а цей – хоч кістки розтрясе.


Які розмови тут бували!

Який в салоні епос цвів!

Тепер мовчать, як у пеналі

мовчать огризки олівців.


Єдина пільга від держави, 

цей безоплатний наш проїзд, 

та вже нашіптує лукавий, 

що знімуть, бо – тягар для міст.


Це перший рік мій, тому круто

я відчуваю вищий толк, 

коли запитує кондуктор

чи маю проїзний квиток.


Тож не в останнє і не в перше, 

спостерігаю, аж принишк, 

оце цинічне і відверте

мурло «держави молодих».


І туляться пенсіонери

в тролейбусові закутки –

відходи зниклої вже ери, 

країни зниклої совки.


Міське – за містом кладовище, 

в селі Гаразджа*, вихід наш.

– «І хто ж туди всіх нас досвище?»

– «Тролейбусний цей екіпаж!»


Розговорила нас дорога.

Наш «7-ий» – шлях копитом рве…

Жартуємо і слава Богу, 

тож «ще не вмерла і не вмре»!




*- село під Луцьком.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!