Уривки
...І куди мені йти? Куди виведе доля?
А вздовж шляху стрункі золотаві тополі.
Та куди б я не йшов, щоби я не просив...
На тополях об’яви про загублених псів…
Хтось всіляко хотів
Повернуть їх в неволю…
Хтось всіляко хотів…
***
...Світ пустий і простий. Так здається і наче
Варто знати хоча б кільканадцять означень.
Й ти розумний до біса гадаєш тепер,
Бо пустим тим знанням собі розум підпер?
Помиляєшся, друже,
Бо тепер ти помер,
Хоча всім те байдуже...
***
>м. Одеса, 22.03.2017 р.
