02.04.2017 13:12
для всіх
108
    
  3 | 3  
 © Ем Скитаній

Степове...

Степове...

віршування в окупації

хоча й вважав себе могутнім хлопом, 

був цар життя, не блазень і не кметь... -

з долоні вітер звіяв мрії попіл, 

кохання вбито путами тенет.

згорів отак, кометою із міфу, 

упав, зотлів у бур"янах умент -

ані христа, ні літери, ні цифри, 

хіба що код в реєстрі без імен.

і над тобою птах свободи в небі, 

у серці щем, в душі нестерпний біль.

до вічності питань немає в тебе, 

питання є до Бога у тобі.

розтиснути вуста оце лиш треба, 

але ж питання й відповідь... - в тобі.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 03.04.2017 07:17  Тетяна Чорновіл => © 

Чудова поезія. Хоч "чудово" мабуть не те слово для характеристики болючого і щемливого віршування в окупації. Натхнення Вам і надалі. Тримайтеся!

 02.04.2017 17:42  Борис Костинський => © 

Вельми поетично!

 02.04.2017 14:15  Каранда Галина => © 

мудро про питання...