Степове...
віршування в окупації
хоча й вважав себе могутнім хлопом,
був цар життя, не блазень і не кметь... -
з долоні вітер звіяв мрії попіл,
кохання вбито путами тенет.
згорів отак, кометою із міфу,
упав, зотлів у бур"янах умент -
ані христа, ні літери, ні цифри,
хіба що код в реєстрі без імен.
і над тобою птах свободи в небі,
у серці щем, в душі нестерпний біль.
до вічності питань немає в тебе,
питання є до Бога у тобі.
розтиснути вуста оце лиш треба,
але ж питання й відповідь... - в тобі.