Невже...
Просто набридло на все це дивитись спокійно...
Невже цей світ роздавить нас з тобою
Жорстокістю й невіглаством почвар
І ми йому здамося геть без бою,
Зламаємось несучи цей тягар?
Сховаємось під брудом ми стосунків
За суматохою щоденних, будніх справ
І притрусивши гниль зеленим трунком
Ми будем раді: Рай уже настав...
І богу вклонимось ми геть брудному,
Зеленому, з ненашим геть ім`я,
Приносячи у жертву тільки йому
Любов і друзів, і душевний храм.
Невже цю долю знов ми вибираєм?
Як тисячі зав`янем серед трав.
І потоптати нас ми дозволяєм.
Невже цей світ і нас уже догнав?...
. . . .
Не падай в грязь лицем, ти, не ломися,
Твори картини щастя, ти, щодня
І лиш назад ніколи не дивися
До Раю ще далеко... ти ж - життя!!
9. 04. 2011