Невже знічев`я...
Крихким кохання виявилось наше,
Розбилося зненацька, наче, скло.
Гадалося, що буде все інакше,
Та марним сподівання те було.
Пітьма і біль оповивають мрії,
Не хочу більше бачити тебе…
На жаль, десь розгубилися надії…
Хоч прикро… не картаю я себе.
Невже знічев’я те було кохання?
В очах моїх став жалюгідним ти…
З тобою розлучились на світанні…
Ми — різні... Ми — дві сторони світів.
19. 01. 2015 рік
Фото з інтернету
Смт Шевченкове, 19. 01. 2015 рік
