Холодний квітень
з рубрики / циклу «ми»
Стоїш навпроти, мружиш очі
І тепла усмішка твоя
А я сумний, бо знаю точно
Що ти чиясь, та не моя.
Ти любиш сміх, і говорити
Про все, і голос твій дрижить.
Я ж намагаюсь тільки жити
Хотілося б ще й полюбить.
Ти все говориш, що ми друзі
Поради просиш день від дня.
А я ненавиджу всі ночі,
Бо сниться в них одна дурня.
Холодний квітень, як знущання
На дворі осінь, не весна.
Де бродиш ти моє кохання
Чому не йдеш до мого сна?
Чому не грієш мені душу?
Не розправляєш мені крил!
Чому без тебе скніти мушу?
Невже я зайве щось хотів?!