27.04.2017 22:21
для всіх
203
    
  4 | 4  
 © Надія Крайнюк

Пісня про рідний край

Пісня про рідний край

До тебе лину, наче птах, з країв далеких,

Моя ріднесенька земелько, милий край.

Я знову чую десь кричать мої лелеки,

І шумом радісним стрічає мене гай.


Тебе я згадую так часто, земле-ненько!

Давно травою поросли мої сліди.

Бажаю срібний спів почути соловейка,

Побачить хочу, як цвітуть твої сади.


Летять роки і дні спливають безупинно,

Обов’язково до домівки повернусь.

Я підійду і обійму бузок, калину,

І до верби старої ніжно пригорнусь.


Давно скінчилася весна, минуло літо,

Та знову чую серцю бажані слова.

Яке то щастя й насолода в світі жити,

Яке то щастя – юність в гості зазива.


Пройдусь я вранці по стежині до джерельця,

Нап’юсь цілющої, холодної води,

А в грудях знову калатає моє серце,

Згадався час, коли приходила сюди.


Щось різонуло серце так, неначе лезом,

У душу вкралася непрохана журба:

Як і колись, стоять зажурені берези,

Як і раніш, стоїть заплакана верба.


Січень. 2012 рік

Світлина з інету



Смт Шевченкове, Січень. 2012 рік

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.04.2017 01:05  Серго Сокольник => © 

Близьке мені, Надін...

 28.04.2017 18:01  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую Вам, пані Таню, за приємний коментар. Хай все у Вас і у нас буде добре! 

 28.04.2017 08:48  Тетяна Белімова => © 

Сподобався Ваш посил, пані Надіє!

Особливо ці рядочки:

Яке то щастя й насолода в світі жити,

Яке то щастя – юність в гості зазива.

 28.04.2017 03:01  Борис Костинський => © 

Чудовий пісенний текст, Надя!

 27.04.2017 23:42  Панін Олександр Мико... => © 

Буває, що сниться.
ніби повертавєшся
у краї дитинства.
Дерева, будівлі,
Діти
Згадують Тебе
І навертаються
на очі
Солодкі сльози...