Дівчина-Весна
Красива, ніжна, чарівна, зваблива,
А очі в неї диво зелен-цвіт.
Крокує світом дівчина вродлива,
Від погляду її скресає лід.
Є син дорослий - Березень крилатий,
Найстарший, а тому йому почин,
Пташок усіх вертає він до хати,
Йому допомагає Квітень - син.
Середній, слів на вітер не кидає,
Працює лиш за покликом душі,
Барвистий килим з квітів розстилає,
Молодший, Травень, ллє на них дощі.
І все закономірно, поступово
Земля народжує нове життя,
Пташиним співом ллється її мова,
В гніздечках прокидається дитя.
Квітують абрикоси, вишні, сливи
Танок танцюють бджілки біля них,
Від подиху Весни такі щасливі -
Радіють всі і скрізь лунає сміх.