Лише для двох
з рубрики / циклу «Тому що люблю»
Сонце падає темному небу на плечі,
Ніч хапає останню з своїх перемог.
Я тебе розлюбила від третьої втечі.
Я не здатна у серці любити за двох.
Ця любов, мов дощі, неповторна і дика
Була світла і щира, як чистий кришталь.
Але брала собі мрії надто великі,
Які потім лишали хіба тільки жаль.
Небо палить зірки під дощем, ніби свічі
В напівтямряві сонних щоденних тривог.
Я могла б полюбити тебе навічно.
Але вічність існує лише для двох.