Душа
з рубрики / циклу «ми»
За вікнами дихає тиша
Ледь чутно із придихом диха.
Душа на прогулянку вийшла
Шукати споріднену стиха.
Заглянула потайки в небо,
А потім у морі шукала.
Спитала при зустрічі в тебе
Рідненьку бува, не сховала?
Ти лиш таємничо всміхнулась
До низу потупивши очі
Покинула, не озирнулась,
Непевні ці душі дівочі.
Душа моя ще політала
Шукаючи свого прихистку.
Знесилена стихла і впала,
Самітність наділа, як хустку.
І кожного вечора знову
Коли небо зсіяють зорі
Душа моя дивиться вгору
Чекає щасливої долі.
