ГолосІєво
На горбах Голосіївських знову весна
Навкруги все зеленим накрила,
На зимову нудьгу одягла стремена,
А кохання гулять відпустила.
Голосіївський ліс – чарівна сторона,
Осередок студентства й науки,
Тут виходить із надр творча сила земна
І сильнішають розум і руки.
Лісовими стежинами часто блукав,
Пив повітря духмяне і чисте,
Прислухався до шелесту листя і трав,
Пив любові шампанське ігристе.
Ось я знов Голосіївським лісом іду
І знайомі стежини шукаю,
Сорок літ на мою проминуло біду
І як юність знайти я не знаю.
Та я чую чиїсь молоді голоси,
Хтось тут ходить і любить й кохає,
Для буяння в житті молодої краси
Голосіївський ліс їх плекає.
м. Київ, 31.03.03.