З думками на одинці
Як залишаюся з думками на одинці,
То вся душа згорьована болить,
Що з потягу життя зійду я на зупинці
Й не буду знать куди він далі мчить.
Чи потяг той домчить до станції “Щаслива”,
Чи промине він станцію “Невдач”,
Чи довго простоїть на станції “Правдива”
Для рішення нагальних всіх задач.
Жалкую, що я вже не бачитиму дива,
Коли за зло казатимуть: “Пробач”,
Коли людина буде добра і щаслива
І житиме без прикрості невдач.
Коли ніхто не буде красти і брехати,
Коли нікого не заб`ють на смерть,
Коли всім вільно буде владу вибирати
Й доступним буде всім усе ущерть.
Як залишаюся з думками на одинці,
То хочеться щоб справдилося все,
Щоб в кожного було по журавлю й синиці,
Бо люди мріяли завжди про це.
>
м. Київ, 01.04.03.
