Відлуння зоряного сну
з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»
Ніч в захмарені сіті
Ловить зорі крайнеба,
Я ж у зір розмаїтті
Сну шукаю про тебе.
Хай зорить до світанку
Ніч пекучим уловом,
Поки зніжусь я п’янко
Твоїм лагідним словом,
Чистих віч потічками
Спрагло виповню душу.
Чи зберуся з думками?
Бо спізнати ще мушу
Щось безмежне й жадане
Поміж сну дивиною.
Ніч у зорях хай тане,
Ти ж – лишайся зі мною...
