19.05.2017 17:12
для всіх
220
    
  3 | 3  
 © Лілія Ніколаєнко

У мене є шкідлива звичка – ти...

У мене є шкідлива звичка – ти...

У мене є шкідлива звичка – ти.

Мене від неї лікували вірші, 

(та інші…) А хрести – то для святих…

Мені ж найважча – ця байдужа тиша.


Заради тебе розміняла час

На мідяки римованих ілюзій.

Дарма, що недостойний ти причасть

Ні чистим словом, ні нектаром музи, 


Для мене ти – мій особистий бог, 

Отруйної спокуси спіле гроно.

Чи нас у карти виграла Любов, 

Чи ми обоє жертви Аполлона?


Кому несу поезії плоди

Гіркі…(ти бачив осінь на Парнасі?..)

І хто захоче праведно судить

Цю спраглу самоту – убивцю часу?

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.05.2017 08:56  Тетяна Белімова => © 

Шкідливі звички бувають вельми солодкими... Відмовитися тяжко...
Надзвичайний вірш! Ви озвучували не пробували, Ліліє?

 19.05.2017 17:35  Артюх Леся Вікторівна => © 

Дуже сподобався вірш, дякую!