Шкідлива звичка
Неминуча сльоза роз’їдає недоспані ночі, [Неминуча сльоза роз’їдає недоспані ночі,]
Стрімко падає з неба до ніг невагома земля:
Щось ввірвалося криком сови в мою тінь до несхОчу –
І нерівним пунктиром пульсує сердечна петля…
Нерішучі слова розбивають незасклені вікна.
Маєш час, зазирни – я відкрито веду діалог.
Хоч коліна в синцях, залишаюсь, як завжди, привітна –
Часом рвучко вдихаю без фільтру отруєний смог.
Мерехтлива зоря припікає цигаркою пальці…
Обіцяла не раз, що остання, та знову не спить
Неминуча сльоза... пустотіла волога печаль… ці
Одвічні супутники ночі, де ми лише мить…
22 квітня 2014 р.