Чайка
Чайка летіла в небі собі по кругу,
Хмари крильми розбивала, кружляла знов.
Чайка летіла над нашим Південним Бугом
І промовляла: "Де ж ти, моя любов?
Де загубила крила і де літаєш?
Сонце в пір`їнах гасне, не донесу.
Де моя мрія втікала, часом не знаєш?
Зараз шукати її зовсім не маю часу..."
Знову тікала від ночі і в ранок злітала,
Пір`я упало, як вперше махнула крилом.
Я залишу цю пір`їну, я чайку про це не питала-
Може, то ти загубив крила в неї давно?