27.05.2017 14:48
для всіх
105
    
  2 | 2  
 © Георгій Грищенко

Квітують абрикоси

Без листячка квітують абрикоси

Найперші вісники весняного тепла, 

Тумани підбирають мокрі коси, 

Як подихи зими, що від весни втекла.


Повітря тепле так пахтить приємно, 

Що хочеться його без міри пить і пить, 

Кохать красуню праведно і ревно, 

Аж спраглая душа від цих бажань тремтить.


Якась піднесеність в душі панує, 

Коли навколо вся природа ожива, 

Коли лісочок листячком шумує

І в луках шелестить зеленая трава.


Людське єство теж, мабуть, оживає

І все здається нам досяжним і простим, 

Як молоде вино, кров наша грає

І чуєшся щасливим й молодим.



м. Київ, 29.04.03.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.05.2017 07:42  Тетяна Чорновіл => © 

Згадала свій вірш про квітку абрикоса, вірніше, монолог від імені квітки. Трохи по іншому, та про те саме...

Народження квітки абрикоса | Тетяна Чорновіл

 31.05.2017 06:41  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарна лірика, як і цвіт абрикосовий.У нас цього року знищив цвіт і зав"язь. Та поетичні квіти залишились.

 30.05.2017 08:59  Максимів Галина => © 

гарно так... тепло.. затишно... Дякую Вам!

 27.05.2017 23:28  Серго Сокольник => © 

О) Ви лірик, Георгію) Респект)