Народження квітки абрикоса
з рубрики / циклу «Лірика квітів»
Присмеркові хвилі
В пуп’янка сон на гіллі
Щастя вплітають мить,
Щоб в тиху ніч збулось.
Місяць через хмари
Тіней снує примари,
Дивним чуттям щемить –
Розцвіту я ось-ось…
Між абрикоса віт
Вибухне біло цвіт,
Скресну я пелюстками
В цей загадковий світ
Як же тепло, дзвінко
Ніжиш мене, росинко,
Нащо в тобі й коли
Зір захолонув жар?
В ніч несамовиту
В магії білоцвіту
Млій, закликай, боли,
Запашний мій нектар.
Серед квітчастих вій,
З першим світанком мрій
Бджіл золотих казками
Сповниться трепет мій.