15.04.2011 15:09
-
1359
    
  15 | 16  
 © Тарас Іванів († 2012)

Сонячний дощик

Знову скимлить дощик мокрий 

За чиїмось царством снів, 

Що розбив наш світ жорстокий. 

Розбудити всіх зумів. 


Схлипує холодний, плаче, 

Тягне струнки ніжні в даль. 

Дрібний дощику, що ждати, 

Радість гри, чи срібний жаль


Тихим шелестом пройшовся, 

Так нічого й не сказав. 

Сіль розмив у ранках сонця, 

І в чужину поскакав. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.03.2012 15:54  Оля Стасюк 

 15.04.2011 22:10  Наталка Янушевич => © 

Гарний віршик.