Свобода повна!
Щось не так ми зрозуміли.
Ми перегнули вісь не там,
Не те змінили.
Cьогодні можна і в театр
Прийти у кедах.
Література - це товар,
Сухий маркетинг.
Сьогодні більше без повчань
І без поради.
Паролів прагнуть, кодів, знань,
А не знаряддя.
Усе – яскраве і нове
(Не ремонтують).
Усім – зіп’ятись би наверх,
Де нагодують.
У мову бидлом в’ївся мат
Північних друзів,
Як незнищенний конфіскат
Часів Союзу.
І що із цим тепер зроблю,
Коли все хворе?
Свобода нині абсолют,
Не те, що вчора.
Так пропадають люди скрізь
У лих безодні.
Де взяти на планеті сліз
Ковток озону?
Дрогобич, 16.04.2011
