На смерть Миколи Холодного
з рубрики / циклу «За Україну!»
ХОЛОДНИЙ МИКОЛА КОСТЯНТИНОВИЧ (нар. 31.07.1939 на Ягідному хуторі, с. Краснопілля Коропського р-ну Чернігівської обл.; за документами – 30.07.1939 р., с. Карильське того ж р-ну – помер у середині лютого 2006 р. у м. Остер Чернігівської обл.).
Микола Холодний помер.
Довів, кажуть, злобний язик.
101-й кордон-кілометр*
поглинув поета. Гаплик!
Багато грішив він в житті,
навряд чи до раю запросять.
Незручний він був у бутті
і жінка за ним не голосить.
Не вірив у Бога і от -
несеться сьогодні у Вирій.
Сидів біля тіла чорт,
як гнив він в остерській квартирі.**
Хто був він? Хтось скаже: "Поет!",
а хтось посміхнеться погано...
Та з вуст не сочився мед
й співати не вмів він осанну.
Любив Україну - це так,
ніхто того не заперечить.
Холодний помер. Це - факт.
Розбито потрісканий глечик.
* Так Микола Костьович називав Остер,
де він був у фактичному політичному засланні з липня 1976-го року.
Таку саму назву має і його остання поетична збірка.
** Тіло самотнього Миколи Холодного пролежало в його остерській квартирі більше місяця і було знайдено тільки після того, як сусіди по під`їзду почали страждати від нестерпного смороду.
23.07.06р.
