Підвішений
в час відчайдушно маркотний, в хмільному падінні вмить
осяє думка...- не вернеш...часу, на жаль, не спинить...
джгутовий скрутінь на шії окреслив долю крихку,
занурений у зневір"я за соломинку тонку
спішно хапаєся, гинеш - хоч кисню ковтнути ковток!
у маренні мрій руїни накриє чорний потоп.
блазнем, в іронії, злиднем копишится день у дні -
утаєна там поміж люди спадає самотність у тлін.
обріями споруди з камінних уламків хитні...
і вітер гріва і дерева бунтуючи гне до землі.
важчає небо, сонце чорночервоне між хмар,
які пропливають офірні бізліччю пінних мар.
...голову підпираєш схилену у журбі,
немов у серпанку мариш і чуєш марудний спів.
швидко навколишнє меркне, в ілюзіях маячня!
зникає у коловерті суєтна метушня.
із сьогодення в минуле зухвалим і молодим
зневолений падаєш стрімко глухопадінням брил.
вічне і непорушне - розсипалось в прах, на пил...
вважалось що канонічним - виявилося пустим...
темрява м"яко обІйме у тиші ходою в сон,
торкнеться холодом віял в задушній безвиході скронь.
...зречений, зайвий, байдужий, із попелом спалених літ
у ранок прокинешся вкотре очима хворими в світ.
в сонячну літню днину чи під дощевий дріб
в роздумах важких до кави сумно розломиш хліб...
_
маркотний - тривожний, неспокійний, поганий настрій
мари - ноші для померлих
марудний - неспішний, повільний
гріва - трави
