Невже?
Міський романс
Про Кохання вбиваєш Пам’ять,
Перекреслюєш ночі і дні,
Повертатись не думай навіть:
Не пробачу ніколи тобі.
Я без тебе повільно гину,
Мучить Погляд Зелений твій.
Бачу тільки тебе єдину,
Вбивцю наших наївних мрій.
Ти - тільки Мара Кохання,
Серце порожнє твоє…
Вишукане Страждання,
Така ти
Є!
Почуття із Серця десь украдеш,
Залишаючи Смуток і Щем,
Та Кохання такого не знайдеш,
Що тебе огортало Вогнем.
Людський говір, як ворон, кряче:
«Щез навіки і вже не знайдеш»…
Хоч тихенько, невже не заплачеш,
Хоч сльозинкою не пом’янеш?
Ти - тільки Мара Кохання,
Серце порожнє твоє…
Вишукане Страждання,
Така ти
Є!