Сріблясте Світло
Сонет
Лежать Хрести поламані,
Якщо
Згортаються
Любов
І Ніжність
В Нерухомість,
Із Глибини, із Сірого
Ніщо
З’являється Затьмарена
Свідомість.
Тремкий Міраж туманно
мерехтить,
Хмариночки легкі тріпочуть
крильми,
Кохання хай відродиться
на Мить,
Хай Повний Місяць пригорне
в обійми!
Гірчить Минулого Крихкий
Мигдаль,
Із ритму Серце збилося
раптово,
Твій Світлий Образ – Щастя
і Печаль,
І Сила стріти Повний Місяць
Знову.
Сріблястий з листя
Облітає Дзвін,
Надію нам дарує
Тільки Він!
